Це не наш вислів. Це вислів Генріха Дворко в описах його спогадів про Василя Стуса.
Цей вислів – геніальний. Геніальний не лише за змістом, але й через його актуальний реалізм. Особливо в контексті подій сьогодення щодо зазіхання на Україну як державу і в матеріальному, і в моральному сенсах.
У вислів Генріха Дворко в контексті сьогодення ми, як правозахисний громадський рух, вкладаємо свій зміст.
Цей зміст зводиться до сурового передбачення юридичної війни за землю України. Станом на 1 січня 2017 р. земельний фонд України становить 60,3 млн. гектарів, або близько 6 відсотків території Європи. Експерти підрахували: найменша ринкова вартість цього ресурсу в 60 разів перевищує увесь капітал олігархату України, схований в офшорах, та на рахунках національних/світових банків. Ласий кусок. Чи не так?
Сільськогосподарські угіддя становлять близько 19 відсотків загальноєвропейських, у тому числі рілля — близько 27 відсотків. Показник площі сільськогосподарських угідь у розрахунку на одну особу є найвищим серед європейських країн і становить 0,9 гектара, у тому числі 0,7 гектара ріллі (середній показник європейських країн — 0,44 і 0,25 гектара відповідно).
У цілому площа сільськогосподарських земель становить 42,7 млн. гектарів, або 70 відсотків площі усієї території країни, а площа ріллі — 32,5 млн. гектарів, або 78,4 відсотка усіх сільськогосподарських угідь.
Площа чорноземів в Україні становить від 15,6 млн. до 17,4 млн. гектарів, або близько 8 відсотків світових запасів.
Той, хто прийшов на нашу територію, і зажадав України силою, безперечно у силовий спосіб її не отримав. Він знає чого хоче. 8% світового чорнозему дозволить отримати повний контроль над ще більшою частиною світу. Через низький рівень правосвідомості, правовий нігілізм, усе більше завойовник отримує можливість отримати землю внаслідок рейдерства (юридичного поглинання державної власності приватною).
Ми занадто багато очікували.
Занадто багато сподівались.
Занадто довірились, і відмежувались від реальності.
Заспокоїлись тим, що війна — справа військових. Але ж є і цивільна війна за землю. Як бути із нею?
Нажаль, ми припинили діяти, контролювати.
Влада, що вступила у Мінські домовленості з агресором, створила для нас інший простір: онлайн — інформаційний, поглинувши нашу свідомість контрольованими нею джерелами.
При цьому ті, хто стали владою, не вийшовши із поля нашого зору, вийшли із-під контролю. Це, безперечно, найсерйозніший внутрішній виклик, який в порівнянні із викликом зовнішнім є не менш, а то й більш небезпечним.
Явище безконтрольності за діяльністю влади і місцевого самоврядування спостерігається на усіх рівнях.
Ми відслідкували його у земельній сфері.
По вертикалі «із низу» — адміністративно-територіальна одиниця — Великомихайлівський район Одеської області, «до верху» — Кабінет Міністрів України, Парламент України, Президент України.
У травні 2017 року, ми розпочали моніторинг роботи начальника Міжрайонного управління у Великомихайлівському і Захарівському районах Одеської області Сергія Шлюшкіна, начальника Головного управління Держгеокадастру в Одеській області Марини Савченко, в.о. голови Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастру України) Олега Цвяха.
Вказана вертикаль органів забезпечує виконання державної політики у галузі земельних відносин.
Встановили чітко — ситуація критична.
Із усіх форм власності на землю, визначених частиною 3 статті 78 Земельного кодексу України — державна є найменш захищеною. Із усіх категорій земель найнезахищеніші — землі сільськогосподарського, рекреаційного призначення та землі оборони. Саме за цими категоріями земель має опікуватись держава, Кабінет Міністрів України, відповідно до положень статей 113, 116 Конституції України. Але цього не відбувається.
Згідно з повноваженнями, наданими частиною 4 статті 122, частиною 3 статті 135 Земельного кодексу України, Положенням «Про головне управління Держгеокадастру в Одеській області», Головне управління Держгеокадастру в Одеській області є організатором земельних торгів з продажу прав оренди на землі сільськогосподарського призначення державної форми власності.
Закон чітко визначає, що у тому випадку, коли особа бажає отримати право оренди на землю сільськогосподарського призначення вона має подати із цього приводу заяву, та прийняти участь у земельному аукціоні.
Тут варто відзначити, що на законодавчому рівні держава закріпила пріоритетність державної форми власності на землю над іншими. Зазначене вбачається з положень статті 84 Земельного Кодексу України.
В той же час стаття 22 Земельного кодексу України визначила пріоритетність земель сільськогосподарського призначення.
Від так вбачаємо дві ключові законодавчо забезпечені пріоритетні позиції:
- державна форма власності;
- цільове використання землі як землі сільськогосподарського призначення.
Посилити вказані позиції покликана Стратегія удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення та управління ними, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року №413.
За Стратегією, передача земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності здійснюється в оренду переважно. Саме тому отримати землю сільськогосподарського призначення у приватну власність ви не зможете. Але маєте повне право отримати в оренду на 7 років.
Якщо ви аграрій, і вашою роботою є вирощування сільськогосподарської продукції, обробляння земель, то, здавалось би, усе законодавство України, оновлене новою владою, на вашому боці.
Але реалії інші.
Події у Великій Михайлівці Одеської області варто розділити на дві групи:
- перша, нерозривно пов’язана із земельним ресурсом як економічною категорією наповнення бюджету;
- друга, із місцевим самоврядуванням як способом реалізації прямого народовладдя.
І по першій, і по другій групі подій характерна дивовижна закономірність: і з першим, і з другим ми не навчилися справлятись.
Щодо землі. Чітко відстежень алгоритм протидії влади в особі чиновників Держгеокадастру аграріям, що не відносяться до категорії «своїх». «Свої» (за визначенням) – це прошарок місцевого міні-олігархату, що звик вирішувати створені ним і відносно нього проблеми тільки тіньовим матеріальним шляхом: хабарями, вбивствами, рейдерством тощо. Протилежна група «своїм» – це прогресивна сила суспільства, яка має свої принципи роботи, побудовані на моральному абсолютизмі.
У Великій Михайлівці Одеської області аграрії, які не належать до «своїх», не мають корупційних зв’язків із Держгеокадастром України, не здобувають жадане переважне право оренди на ті землі, які вже обробляють. І це по при те, що строк такого оформлення встановлено: до 1 січня 2018 року. Такі аграрії банкрутуються як клас, деморалізуються як прошарок суспільства.
Вони не можуть навіть купити переважне право через аукціон.
Причина дуже проста.
Право оренди земель сілськогосподасрького призначення Держгеокадастром України як пріоритетне право на землю не реалізовується.
Натомість віддаються незаконні переваги в безоплатній приватизації сільськогосподарських земель державної форми власності на користь певних категорій заявників до Держгеокадастру України.
Так, наказом Головного управління Держгеокадастру України в Одеській області від 18 вересня 2014 року №77 (зверніть увагу на дату), затверджено перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності, які підлягають продажу на земельних торгах окремими лотами. Тобто у той час, коли ми із вами, одесити, виборювали Україну на Революції Гідності, Одесу підчас подій 2 травня 2014 року, хтось за нас вже визначив перелік земель, що передаватимуться в оренду.
Вказаний Перелік знаходиться у динамічному стані, та постійно оновлюється шляхом прийняття інших наказів «Про доповнення переліку земельних ділянок». Ті сільгосп виробники, які не мають зв’язків, і не бажають платити хабарі, не можуть добитися включення оброблюваних ними земельних ділянок до цього переліку.
Більше того.
Якщо ви станете супротивником політики «корупційної домовленості», та земельна ділянка, відносно якої ви заявили свій намір оренди, миттєво буде передана для так званого «розпаювання». Юридичною мовою це звучить так, що саме по вашій земельній ділянці будуть видані накази групі певних заявників (із розрахунку 2 га на особу) для надання дозволу на виготовлення землевпорядної документації. Після виготовлення такої документації ті, хто є «своїм» для Держгеокадастру, і здобувають квиток членства у клубі «своїх» безперешкодно отримують право власності на вашу землю, позбавивши вас права її обробляти, виготовляти сільськогосподарську продукцію, а державу і територіальні громади позбавляють доходу від оренди землі.
Тому виникає закономірне запитання: на підставі чого, якого нормативно-правового акту, яких повноважень, посадові особи Держгеокадастру України та Уряд, відверто діючи в інтересах певних осіб, вже запустили ринок землі сільськогосподарського призначення? Кому і куди ідуть гроші за приватизацію земель сільськогосподарського призначення? Чому із цього приводу мовчать депутати органів місцевого самоврядування?
Щодо місцевого самоврядування.
09 листопада 2017 року відбулася сесія Великомихайлівської районної ради Одеської області, яка чітко оголила до нервів першопричини такої критичної ситуації із реалізацією переважного права оренди на землю.
«Свої», які є депутатами Великомихайлівської районної ради, та у свій час були членами «Партії регіонів», «протисли» на аукціони землі, які фактично орендують. Зробили це із допомогою і за активної участі начальника Міжрайонного управління у Великомихайлівському і Захарівському районах Одеської області Сергія Шлюшкіна, начальника Головного управління Держгеокадастру в Одеській області Марини Савченко.
Сергій Шлюшкін за для задоволення потреб «своїх» навіть знехтував директивами Прем’єр-Міністра України, який його, та усіх інших керівників територіальних і районних управлінь Держгеокадастру України відсторонив від займаних посад. Відсторонення відбулося публічно. Його не варто шукати в кадрових документах, із грифом «Для службового користування».
24 жовтня 2017 року відбулось засідання Ради регіонів України під головуванням Прем’єр-Міністра України Володимира Гройсмана, та за участі Президента України Петра Порошенка. На цьому засіданні були викриті системні порушення земельного законодавства України, корупційні схеми у земельній сфері, зловживання владою та службовим становищем керівників територіальних та районних органів Держгеокадастру України, яких було названо, цитата «смотрящіми».
О 15 год 30 хв 24 жовтня 2017 року Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман відсторонив від займаної посади виконуючого обов’язки Голови Держгеокадастру України Олега Цвяха, керівників територіальних управлінь Держгеокадастру України, та надав доручення:
1) правоохоронним органам провести -перевірки діяльності виконуючого обов’язки Голови Держгеокадастру України Олега Цвяха та керівників районних управлінь Держгеокадастру України;
2) головам державних адміністрацій — надати інформацію (прізвище, ім’я по батькові, займана посада «смотрящих») про керівників територіальних підрозділів Держгеокадастру України задіяних в корупційних зв’язках.
Кого у списку Прем’єру подав голова Одеської ОДА доводиться поки що здогадуватись, оскільки Облжержадміністрація по своїй волі самостійно не оприлюднить. Знову доведеться підключатися громадськості.
Але те, що відсторонений Сергій Шлюшкін особисто вийшов до сесійної трибуни Великомихайлівської райради, щоб протиснути голосування по оренді землі «своїх», дійсно заслуговує на увагу як небувала за зухвальством подія, та вимагає відповідної правової оцінки і реагування.
Факт доповіді відстороненого 24 жовтня 2017 року Сергія Шлюшкіна 09 листопада 2017 року зафіксовано не лише на нашому відео, але і протоколом засідання сесії Великомихайлівської районної ради Одеської області.
Банальне запитання: це як? Відповідаємо: безкарно.
Висновків напрошується два:
- або заява Прем’єра – показова «порка» для звичайних людей, і не направлена на реальне наведення порядку;
- або в районах України заяви Прем’єра місцевими чиновниками ігноруються, а робота Уряду –саботується.
На наше запитання про те, чи знає прокурор району про звернення Прем’єра щодо «смотрящего» Шлюшкіна ми отримали не менш дивовижну, але очікувану відповідь: НЕ ЗНАЄ.
Наш намір публічного викриття земельних зловживань, та бездіяльності із цього приводу правоохоронних органів наштовхнувся на глуху стіну – заборону запитань доповідачам із уст присутніх в залі громадян.
І це при тому, що право на участь в місцевому самоврядуванні та державному управлінні конституційно закріплена норма. Із посиланням на Регламент Великомихайлівської райради, голова поставила на голосування питання про те, увага, чи можна надати конституційне право запитувати у влади виконання нею своїх обов’язків під час проведення сесії. Депутати проголосували проти. Проти надання слова для запитань. Проти конституційного права. А значить за порушення. За бездіяльність правоохоронців. За системні порушення у земельній справі.
Відеодоказ.
Прикро. Від таких помилок органу місцевого самоврядування, як правило, страждають ті, хто не входить до касти «своїх». Здебільшого навіть ті депутати, які є членами рад. Орган місцевого самоврядування Великої Михайлівки Одеської області та його посадові особи, нажаль, так і не усвідомими, що розвиток України як демократичної, соціальної, правової держави (ст. 1 Конституції України) не можливий без її активної взаємодії з громадянським суспільством, його інститутами і всіма небайдужими до державотворення та право творення громадянами в різноманітних легітимних формах, передбачених Конституцією та законами України. До того ж участь громадян в управлінні державними справами, місцевому самоврядуванні, є конституційним правом громадян, установленим і гарантованим ст. 38 Основного Закону. Механізми ж реалізації цього права унормовуються чинним законодавством України. При цьому в Україні, як і в більшості держав Європи, громадяни часто реалізують право на участь в управлінні державними справами колективно – через інститути громадянського суспільства, шляхом участі в громадських радах при органах державної влади тощо.
Нині доводиться констатувати застарілість і вкрай низьку ефективність Великомихайлівського механізму участі громадян і громадськості у державному управлінні та місцевому самоврядуванні. Функція громадян зводиться до функції банальних слухачів у залі, де відбувається захід. Відсутня конструктивна суспільна дискусія. Це привнесено в державне управління району ще з радянських часів, і зовсім не модернізовано. Зазначене зумовлює пошук нових механізмів участі громадян у державному управлінні, місцевому самоврядуванні та оптимізації існуючих.
Пошук ефективних управлінських і нормо проектних рішень визначеної вище проблематики зумовлює потребу в їх належному теоретико-методологічному, практичному забезпеченні. Натомість унеможливлюються і до того хибкі механізми участі громадськості в державному управлінні.
Саме тому наша із вами активність продовжує зберігати свою актуальність на сучасному етапі українського державо — та право творення.
Якщо ми не зробимо доступним місцеве самоврядування, реальним контроль за владою та правоохоронною системою, сферою управління та розпорядження земельними ресурсами, ми втратимо державу.
А зробити, на наш погляд, потрібно наступне:
- Щодо землі – здійснити ревізію земель,і надати можливість землекористувачам узаконити оренду, право на оренду.
- Забезпечити наповнення Держгеокадастру правдивою інформацією про фактичне використання земель.
- Забезпечити приорітетність (перевагу) земель державної форми власності, та унеможливити їх поділ на паї, та передачу у приватну власність.
- Систематизувати орендну плату за землю на рівні місцевому. Мається на увазі динамічний, а не статичний ціноутворюючий механізм.
- Надати можливість райрадам, селищним радам погоджувати питання оренди.
Зазначений перелік кроків є лише першочерговим.
Ми із вами — громадянське суспільство. За своїм змістом громадянське суспільство є системою легітимних відносин, які виникають, змінюються та припиняються в процесі взаємодії громадянського суспільства, його інститутів і окремих членів, з одного боку, та держави – з другого, і спрямовані на формування гармонійно розвиненого суспільства та правової держави, існування та дієвість яких ґрунтується на принципах демократії та верховенства права. Громадянське суспільство є системою інститутів громадянського суспільства (політичних партій, громадських організацій, профспілок тощо), які ще іноді називають «неурядовими інститутами» тощо. При цьому держава повинна забезпечувати ефективні юридичні механізми взаємодії цих інститутів з державою та її органами, а також захист законних прав і інтересів членів громадянського суспільства. Натомість держава повинна відмовитися від намірів «упорядкувати» чи «структурувати» громадянське суспільство.
У цьому сенсі справедливим є твердження А.фон Хайека, який пише: «Збереження стихійного порядку суспільства є головною умовою суспільного блага його членів, у чому й полягає значення правил суспільної поведінки …» Тобто громадянське суспільство представлене передусім системою своїх саморегульованих інститутів, виникнення, модернізація чи занепад яких зумовлюється самими потреба громадянського суспільства та змістом легітимних механізмів його взаємодії з державою. За формою своєї діяльності громадськість забезпечує реалізацію конституційних прав своїх представників громадян України, які реалізують насамперед свої права на участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, виборах, в утворенні та діяльності політичних партій та громадських організацій, у мирних зборах та ін.
Без нас нічого не буде. Ніде. Будь-коли.
Більше того.
Саме нам потрібно створити дієвий механізм контролю за владою у сфері земельних правовідносин, який би не обмежувався епізодичним впливом суспільства на процеси управління земельними ресурсами, а був системним.
Від так — уся робота, уся боротьба ще попереду.
До роботи!
