Будинок Русова , розташований по вулиці Садовій, під номером 21 став місцем поховання не лише культурної спадщини Одеси, але і погребальним склепом мрій Руслана Тарпана увійти в історію міста на рівні із, наприклад, Олександром Русовим.
Прирівнюючи себе у хворобливій уяві до видатних бізнесменів минулих сторіч, керівник ТОВ «Інкор — Групп» (код ЄДРПОУ 35405036) остаточно втратив зв’язок із реальністю, та нормами права.
У питанні заволодіння культурною спадщиною Тарпан зайшов дуже далеко. Розглядаючи вже існуючий та створений до нього історичний центр міста як свою приватну власність, він опрацював та реалізував схему поглинання нерухомості видатних історичних постатей.
Протиставляючи себе, свій несмак та жадобу Олександру Петровичу Русову, його витонченому світогляду, любові до мистецтва та щедрості, «бізнесмен» сучасності просто шокує. Однак, на відміну від Русова, вкрай неприємно.
Якщо відомий поціновував Одеси XIX століття Олександр Русов чесною працею заробив кошти на будівництво перлини міста — будинку його ж імені, то за спливом двох сторіч банальний злодій, який нажив свій капітал внаслідок заволодіння коштами місцевого і державного бюджетів, зажадав знищити архітектурний шедевр за принципом «Да недостанься же ты не кому!»
Горе-меценату так і не вдалося захопити будівлю для її подальшого знищення. Будинок, чи то через міцну прив’язаність до нього одеситів, чи ти в силу покровительства йому небаченими міфічними силами його творця Олександра Русова — вцілів. Не згорів. Не впав. Навіть не похилився.
Більше того. Безмовні стіни «дали вишуканого ляпаса» Тарпану за глум над ними, та усім тим, що вони собою уособлюють. Саме завдяки їхній непохитній величі Тарпан в постулати одеської цивілістики та криміналістики усе ж увійде.
«Дитина бюджету» (а саме таке прізвисько отримав Тарпан серед одеситів), схоже, виросла, та досягла віку кримінальної відповідальності.
Вперше в історії новітньої одеської юриспруденції мова зайшла про позбавлення власності на об’єкт культурної спадщини юридичної особи, прямо пов’язаної із власником «Інкорн-Групп»- громадянином Швейцарії- Вінклером Томасом Рольфом. Вказаний громадянин фігурує у кримінальнім провадженні №42014160000000101 щодо привласнення бюджетних коштів внаслідок побудови глибоководного випуску в Одесі.
Під мікроскопом громадської уваги опинилася мирова угода від 20.12.2004 року у судовому провадженні № 2-14743 в горезвісному Приморському районному суді м. Одеси. У фіктивному спорі, змодельованому під певних «довірених» осіб , ВАТ «Реставратор», код ЄДРПОУ 02497950 , здобуває право власності на квартири №1,4,3,5,6,7,8,10. Згодом , 15.06.2006 року під цим же кодом юридичної особи , внаслідок перетворення з’явиться інша юридична особа- ТОВ «Реставратор-1946», кінцевим беніфіціарим власником якого є громадянин Вінклер Томас Рольф (Швейцарія). Цей же громадянин виступає кінцевим беніфіціарним власником ТОВ «Інкорн- Групп».
Будинок Русова, що дивом вцілів, терпляче чекає на правосуддя як речовий доказ, і ілюстрація того, на що здатна людська жадоба.
Причинно-наслідковий зв’язок між дією – привласненням , наслідком-знищенням об’єкта історичної спадщини встановлений, доводиться документально та походить від одного власника різних юридичних осіб, створених ним органів управління та директора.
Перекона, що втілені в непорушні стіни розум та працьовитість Олександра Русова, залишена ним майнова та генетична спадщина поглинуть не лише Тарпана, але і того, кого він має за «папика» в Швейцарії.
Олександр Русов, який ще наприкінці XIX століття показав місце Одеси у світовій системі цінностей, із того світу не лише вплинув на процес правосуддя, а й пробудив у громади Одеси такий рівень самосвідомості, який здатен пробудити лише видатний історичний діяч. Одесити мусять усвідомити своє історичне значення в світовій культурі, архітектурі, мистецтві.
Одеса, як перлина біля моря, безперечно поглине Тарпана, висміє його в анекдотах, вималює в графіті на стінах. Згодом- похоронить як поганий спогад про дикунство і варварство.
І за усім цим процесом спокійно спостерігатимуть розумні очі витонченого аристократа, безсмертного Олександра Русова.
