Нотаріуси Одеси як спецсуб’єкти корупційних злочинів. Справа Бухбіндер.

Рубрику «Майдан проти корупції» розпочинаємо публічно оприлюдненою заявою про вчинення злочинів приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Харитоновою Тетяною Євгенівною.

Повідомляємо прокурора Одеської області, старшого радника юстиції Жученко Олега Дем’яновича, про вчинення кримінального правопорушення, склад якого передбачено ст. 358 КК України, та кримінального правопорушення, склад якого передбачено ст. 365-2 КК України, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Харитоновою Тетяною Євгенівною , яка є спеціальним суб’єктом злочину, та виконує професійну діяльність нотаріуса за адресою: 65045, місто Одеса,провулок Нечипуренка, будинок 14, квартира 2, тел.(048)715-58-25, (048) 714-49-48.

Виходячи зі змісту найсучаснішої української наукової науково-правової доктрини, спеціальний суб’єкт злочину — це суб’єкт злочину, який на момент вчинення злочинного діяння (дії або бездіяльності) володіє додатковими спеціальними (особливими ) ознаками, що передбачені Особливою частиною КК України, або випливають зі змісту її норм, і які виключають можливість притягнення до кримінальної відповідальності за конкретний злочин іншої особи, яка не володіє вказаними додатковими ознаками.

У положеннях ст..4 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» нотаріуса віднесено до суб’єктів корупційних правопорушень у якості особи, уповноваженої на виконання функцій держави. У ст.1 цього ж закону міститься визначення поняття «корупція», яким визнається використання особою наданих їй службових повноважень та пов’язаних із цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка /пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній в ч.1 ст.4 Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень та пов’язаних із цим можливостей.

Із вище викладеного слідує, що приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Харитоновою Тетяною Євгенівною вчинено корупційні злочини, які в контексті боротьби із явищем корупції потребують невідкладного реагування.

Кримінальні правопорушення нотаріуса було виявлено в ході здійснення правового захисту подружжя громадян Бухбіндер Сергія Гаріковича та Бухбіндер Олесі Володимирівни у судовій справі № 502/2386/13-ц, та полягали в наступному.

Здійснюючи професійну діяльність нотаріуса, пов’язану із наданням публічних послуг, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Харитонова Тетяна Євгенівна вигадала та реалізувала схему протиправного заволодіння власністю гр. Бухбіндер Сергія Гаріковича та Бухбіндер Олесі Володимирівни у вигляді грошей і нерухомого майна, внаслідок укладання нотаріально посвідчуваних угод , вартість предметів яких складає 67 695 доларів США (35 855 доларів США сума завданої матеріальної шкоди внаслідок виконання договору позики, та 31 840 доларів США –ціна стягнутої за нотаріальним виконавчим написом квартири). Для реалізації злочинного умислу заволодіння власністю подружжя Бухбіндер підробила офіційні документи, як то:
1) свідоцтво про посвідчення юридичного факту передачі Бухбіндеру С.Г. заяви-вимоги про повернення боргу від 22 червня 2011 року, зареєстрованого в реєстрі за № 925;

2) опис – вкладення до рекомендованого листа, що не містить візуалізацію дати відправлення.

1. Про зловживання при посвідченні угод.

Регулятивний вплив закону на здійснення нотаріальної діяльності виявляється у необхідності дотримання нотаріусами принципами діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом, тобто за принципом, встановленим ст. 19 Конституції України. Зазначене слідує також із положень ст.5 Закону України «Про нотаріат», де вказано на необхідність виконання обов’язків нотаріуса, які визначені законом.

Так, сторони угод, що звернулися до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Харитонової Тетяни Євгенівни, жадали виконання нотаріусом обов’язків вчиняти нотаріальні дії у встановлених законом межах і визначеним способом. Однак, підготувавши заздалегідь проекти угод, Харитонова Т.Є. їх зміст сторонам не роз’яснила, та прописала у формі, не можливій для виконання. Зокрема, посвідчені Харитоновою Т.Є. договори за своїм змістом та формою виконання є незаконними і такими, що завідомо порушують права Бухбіндер Сергія Гаріковича, та мають на меті заволодіння його власністю, не залежно від факту їх виконання Бухбіндер Сергієм Гаріковичем, як і не передбачають можливості його цивільно-правового захисту у випадку недобросовісності іншої сторони (Гурова О.С.)

Так, 29 квітня 2009 року Гуров Олександр Сергійович (позикодавець) з однієї сторони та Бухбіндер Сергій Гарікович ( позичальник), від імені якого на підставі довіреності діяла Бухбіндер Олеся Володимирівна, уклали нотаріально посвідчений договір, згідно умов якого позикодавець передав у власність позичальника, а позичальник прийняв від позикодавця грошові кошти в сумі 270.115,00 грн., з зобов’язанням повернути таку ж саму суму грошових коштів (суму позики) в строк до 29.04.2011 року включно.
Сторони за цим договором домовилися про те, що :- 2.1 договір позики є безпроцентним. — 2.2 повернення позики здійснюється по частинах за вказаним місцем проживання позикодавця, або у приміщенні, що є робочим місцем приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Харитонової Тетяни Євгенівни, за адресою : м. Одеса, вул. Варненська, б.19, корп.4, кв. 9, без участі фінансової установи (банку) у наступному порядку:
— в період з квітня 2010 р. по березень 2010 р. — щомісячно рівними частками по 6658,00 грн., що сплачуються позичальником 29 числа кожного місяця, починаючи з 29 квітня 20120 року;
— у період з березня 2011 року по 29 квітня 2011 року — решта грошової суми, що залишилася до повернення.
2.4 Належне виконання зобов’язання — повернення зазначеної у п. 1 цього договору суми , мало б підтверджуватися : письмовою заявою позикодавця Гурова Олександра Сергійовича про повне повернення позичальником Бухбіндером Сергієм Гаріковичем грошових коштів , наданих йому за цим договором позики , справжність підпису якого на вказаній заяві засвідчується нотаріально, або за договором про виконання зобов’язання , який посвідчується нотаріально , або іншим чином, передбаченим законодавством.
Із зазначеного слідує, що договір позики від 29 квітня 2010 року, зареєстрований в реєстрі вчинення нотаріальних дій за №405 , підготовлений Харитоновою Т.Є., прописаний нею таким чином, що підтвердження факту належного виконання зобов’язання цілком залежить від бажання, волі та намірів позичальника Гурова О.С., та не передбачає участі в їх здійсненні фінансової установи — банку. В той же час закон зобов’язує до участі в розрахунках за цивільно-правовими договорами фінансових установ. Так, згідно п. 1-1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, за іпотечними договорами, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов’язанням до закінчення строку виконання основного зобов’язання, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов’язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов’язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв’язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов’язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу.
Прописуючи та в результаті посвідчуючи договір позики, участь у ньому фінансової установи нотаріус не забезпечила, чим унеможливила подальше виконання обов’язкових вимог вчинення нотаріального напису.

Крім того, Харитонова Т.Є. посвідчувала вдаваний правочин позики, за яким Бухбіндер С.Г. позичав гроші в українській валюті — гривні, а Гуров О.С. жадав та отримував їх повернення в доларах США. Відповідно до ч. 1 ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня; відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національний банк України» гривня (банкноти і монети) як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України; відповідно до ч. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України; відповідно до ч. 1 ст. 524 ЦК України зобов’язання має бути виражене у грошовій одиниці України – гривні. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. Грошові зобов’язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб’єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Крім того, виходячи з положень ст. 11 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 14 жовтня 2004р. № 483, за відсутності індивідуальної ліцензії розрахунки поза режимом зовнішньоекономічної діяльності (в тому числі розрахунки для забезпечення поточних господарських потреб) можуть здійснюватись виключно в національній валюті України — гривні.
Таким чином, укладений сторонами договір позики в частині визначення валюти- гривні є удаваним, адже вчинений у відповідній частині для приховання укладення договору позики з можливістю її (позики) повернення в доларах США, до того ж суб’єкту, що не має права на вчинення валютно-кредитних операцій. При цьому наголошую, що принципова допустимість визнання правочину удаваним не в цілому, а в певній частині повністю відповідає висновкам та позиції Верховного Суду України (постанова Верховного Суду України від 11.02.2009р. у справі № 6-25079св08, постанова Верховного Суду України від 16.12.2012 року у справі № 6-89цс11) і Пленуму Верховного Суду України (постанова Пленуму Верховного Суду України від 04 червня 1993 року у справі за позовом Бобринецького міжгосподарського сортонасінницького підприємства до Н. про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомашини і права власності на неї).

29 квітня 2010 року Бухбіндер Сергій Гарікович (іпотекодавець), від імені якого на підставі довіреності діяла Бухбіндер Олеся Володимирівна , та Гуров Олександр Сергійович ( іпотекодержатель) уклали нотаріально посвідчений іпотечний договір , відповідно до п.1 якого іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно — квартиру м. Одеса, вул. Варненська, б.19, корп.4, кв. 9 , як забезпечення виконання зобов’язання щодо повернення грошей , переданих Бухбіндер Сергію Гаріковичу за Договором Позики від 29.04. 2010 року. Відповідно до п.2 Договору порядок виконання Основного зобов’язання встановлено у Договорі позики , що посвідчений Харитоновою Тетяною Євгенівною, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, 29 квітня 2010 року за реєстровим № 405.
Із зазначеного слідує, що звернення стягнення на квартиру Бухбіндера С.Г. можливе і в результаті виконання грошового зобов’язання перед Гуровим О.С., за умови не написання ним відповідних заяв про повернення грошей у нотаріуса.

Висновок: нотаріус , маючи юридичну освіту, та передбачаючи ризики позбавлення власності Бухбіндер Сергія Гаріковича, договір позики і іпотеки формулювала таким чином, щоб допустити їх негативні наслідки виключно для Бухбіндер С.Г.

2. Про підробку офіційних документів, та подальше їх використання.

22 червня 2011 року в інтересах Гурова О.С. за реєстраційним номером нотаріальної дії 925 нотаріус посвідчила направлення грошової вимоги на адресу Бухбіндер С.Г., якої в реальності не відправляла. Форму посвідчення обрала у вигляді документу під назвою свідоцтво (додається). Однак, такої дії , як відправлення вимоги 22 червня 2011 року — не виконала. Текстом свідоцтва на дату заяви вимоги — не послалася, що створює реальні підстави для висновків про їх нереальність.
За ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов’язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов’язань, вимога про виконання порушеного зобов’язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Свідоцтво нотаріуса не підміняє собою таку обов’язкову форму підтвердження направлення грошової вимоги, як заяву-вимогу, що наразі відбулося.

06 вересня 2012 року в інтересах Гурова О,С. нотаріус вчинила виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 826 про стягнення з позичальника Бухбіндер Сергія Гаріковича на користь позикодавця Гурова Олександра Сергійовича грошової суми у розмірі 289.229,10 грн. за рахунок коштів, отриманих від реалізації квартири яка розташована за адресою м. Одеса, вул. Варненська, б.19, корп.4, кв. 9 , що є предметом іпотеки за договором іпотеки № 407 від 29.04.2010 р. ,посвідченим нею ж.
При цьому Гуров О.С. станом на 04 травня 2011 року визнавав суму заборгованості в розмірі 211 242 грн 41 коп, що на 58 872 грн 59 копійок менше, ніж визначена нотаріусом заборгованість. Доказ визнання заборгованості кредитора із зазначенням суми був у наявності у нотаріуса. Однак остання його ігнорувала.
Відповідно до положень ст. 33 Закону України «Про іпотеку» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Ст. 88 Закону України «Про нотаріат» передбачає вчинення нотаріусом виконавчого напису, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Діючи зумисно, в інтересах Гурова О.С., Харитонова Т.Є. не здійснила перевірку безспірності заборгованості, відповідно до вимог ст. 88 Закону України «Про нотаріат» , та свідомо порушила Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року в редакції, чинній на час вчинення виконавчого напису. Водночас підробила документи, обов’язкова наявність яких необхідна для виконання нотаріального напису, та надала їх суду.

Кримінаутворюючими ознаками злочину Харитонової Тетяни Євгенівни при вчиненні виконавчого напису є спосіб виконання нотаріальної дії – виконавчого напису як такий, що не передбачений чинним законодавством України, та суперечить йому.
Згідно нотаріального свідоцтва від 22 червня 2011 року Харитонової Тетяни Євгенівни, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, на підставі ст. 84 Закону України «Про нотаріат» посвідчено, що нею 04 травня 2011 року заяву Гурова Олександра Сергійовича передано Бухбіндер Сергію Гаріковичу, що мешкає за адресою м. Одеса, вул. Варненська, б.19, корп.4, кв. 9.
Єдино наявна заява Гурова О.С. . що містила відомості про порушення Бухбіндер Сергієм Гаріковичем умов Договору позики, що посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 29 квітня 2010 року за реєстровим № 403, вимоги про виконання порушеного зобов’язання у строк до 30.05.2011 року, та попередження про звернення стягнення на заставлене майно, яким є квартира м. Одеса, вул. Варненська, б.19, корп.4, кв. 9, якщо протягом встановленого строку вимога Гурова Олександра Сергійовича залишиться без задоволення, ніби то була передана поштовим рекомендованим листом зі зворотнім повідомленням. Відповідь у встановлений у заяві строк не надійшла.
Листом № 32/02-24 від 01.08.2012 року , зареєстрованим в реєстрі за № 719 приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу, на підставі ст. 84 Закону України «Про нотаріат» ніби то передала Бухбіндеру Сергію Гаріковичу заяву Гурова О.С.
У судовій справі № 502/2386/13-ц нотаріус заявила, що відправлення зазначених заяв Гурова О.С. та листів — повідомлень на адресу позичальника Бухбіндер Сергія Гаріковича, підтверджується єдиним описом — вкладення рекомендованого листа від 02.08 (?).2012 р., квитанцією відділення підприємства поштового зв’язку про оплату рекомендованого листа від 02.08.2012 року, що є доказом виконання вимог п.2.3 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Опис — вкладення рекомендованого листа від 02.08 (?).2012 р. та квитанція від 02.08.2012 року є єдиними доказами будь-якого відправлення заяви Гурова О.С. Харитоновою Т.Є., не містять відомостей про відправлення заяви Гурова Олександра Сергійовича 04.05.2011 року, і є розбіжними із датою відправлення у часі розрізом в один рік і місяць.
Цей же доказ використано нотаріусом в підтвердження юридичного факту відправлення другої заяви Гурова О.С. від 01.08.2012 року.
Як вже зазначалося, текст самої заяви-вимоги містить розбіжності щодо суми заборгованості Бухбіндера С.Г. перед Гуровим О.С.
Так сумою боргу, що витребовується, і покладено в основу нотаріального напису, є сума 270 115 гривень. В той же час із абз.5 тексту заяви Гурова О.С. від 01.08.2012 року вбачається, що витребовується 211 242 грн 41 коп, що на 58 872 грн 59 копійок менше, ніж визначена судом «безспірною» заборгованість.
Таким чином кредитор Гуров О.С. станом на 01.08.2012 року вказував заборгованість меншу, ніж в подальшому нотаріус при здійсненні виконавчого напису.

Крім того, із фотокопії опису – вкладення (додається) не вбачається дата відправлення, відображена на штемпелі поштового відділення, оскільки відтиск цифр «02». «0?». «2012», відбитий після крапки за цифрами «02» не візуалізує цифру «8».
Відправлення заяви 02.08.2012 року, похідним від якого є висновок нотаріуса про дотримання вимог п.2.3 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, є сумнівним.
Підробка нотаріусом опису — вкладення до рекомендованого листа від 02.0? 2012 року (доказ додається) , та використання його як офіційного документу для доведення факту подвійного направлення Бухбіндеру Сергію Гаріковичу грошової претензії Гурова Олександра Сергійовича у вигляді вимоги про повернення позики підтверджує сталий злочинний умисел спричинення шкоди внаслідок фальшування правових та фактичних підстав для виконання нотаріальної дії – виконавчого напису.

3. Додаткові обставини вчинення кримінально-караних діянь.

Крім того, діючи в інтересах фізичної особи — громадянина України Гурова Олександра Сергійовича, з метою отримання останнім нерухомого майна – квартири, розташованої за адресою м. Одеса, вул. Варненська, б.19, корп.4, кв. 9 та грошової суми у розмірі у розмірі 289 229,10 грн. приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Харитонова Тетяна Євгенівна допустила ще й інші зловживання у сфері надання публічних послуг.
Відповідно до п. 3.2. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року в редакції, чинній на час вчинення виконавчого напису, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Документом, що підтверджує безспірність заборгованості є довідка фінансової установи про ненадходження платежу. Здійснюючи виконавчий напис в інтересах Гурова О.С. довідку фінансової установи приватний нотаріус не витребувала.
Відповідно до п. 1-1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, за іпотечними договорами, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов’язанням до закінчення строку виконання основного зобов’язання, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов’язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов’язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв’язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов’язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу.
У даному конкретному випадку з наданих приватним нотаріусом Харитоновою Т.Є на вимогу суду копій документів, на підставі яких було вчинено виконавчий напис від 6 вересня 2012 року за реєстровим номером 826, убачається, що нотаріусу була надана копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов’язання та копія конверта, що повернувся без вручення.
Таким чином у розпорядженні нотаріуса були відсутні необхідні для стягнення заборгованості у безспірному порядку: оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв’язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов’язання 04 травня 2011 року, 02.08.2012 року; довідка фінансової установи про ненадходження платежу.
Як наслідок — на час вчинення виконавчого напису у розпорядженні нотаріуса не було всіх необхідних документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, а тому нотаріус не мав передбачених законом підстав для вчинення виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Крім того, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Харитонова Т.Є. допускала і ніші зловживання, направлені на умисел заволодіння коштами та власністю Бухбіндер С.Г.
Так, не маючи відповідних повноважень і прав, визначених Законом України «Про нотаріат» , Харитонова Т.Є. зобов’язувала явкою до себе Бухбіндер С.Г., вимагаючи у нього повернення грошей Гурову О.С. в її присутності. Зазначене підтверджується її запереченнями, наданими до суду, в яких вона зазначає, що наряду із Гуровим О.С. зобов’язувала Бухбіндер С.Г. з’явитися до неї до 01 вересня 2012 року. Вказане підтверджується мотивувальною частиною рішення Кілійського районного суду Одеської області від 17 березня 2014 року у справі №502/2386/13-ц.
Нотаріальні дії Харитонової Т.Є. за участі Бухбіндера Сергія Гаріковича як сторони по договорах, завдали йому та його дружині — Бухбіндер Олесі Володимирівни шкоди в особливо великому розмірі, оскільки позбавили власності на грошову суму в розмірі 67 695 доларів США (35 855 доларів США сума завданої матеріальної шкоди внаслідок виконання договору позики, що підтверджуються розписками Гурова О.С. і Гурової В.І. , та 31 840 доларів США – ціна стягнутої за нотаріальним написом квартири), створили реальні ризики позбавлення квартири, вартістю , що є підставою для кваліфікації злочинних дій нотаріуса за санкцією ч.3 ст. , 365-2 КК України. При цьому оцінка завданої майнової шкоди внаслідок реалізації умислу по заволодінню квартирою похідна із ринкової оцінки нерухомості, визначеної висновком експерта №СУ-2-1-185.16 від 06 червня 2016 року за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи.
Як вбачається з ч.2 ст.358 КК України, прояви злочинної поведінки нотаріуса можуть виражатися у наступному:
— складання або видача завідомо підробного документа;
— підроблення офіційного документа з метою використання або збуту , виготовлення підроблених офіційних печаток, штампів чи бланків з метою їх збуту;
— збут завідомо підробленого документа.
Згідно з приміткою до ст. 358 КК України, під офіційним документом у зазначеній статті, ст.ст. 357 і 366 КК України слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища, або факти, які спричинили, чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи — докази у правозастосовній діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, юридичних осіб, незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі само зайнятими особами, яким законом дано право у зв’язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.
Заявляємо, що приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Харитонова Тетяна Євгенівна особисто створила два фальшивих документа, а саме:
1) свідоцтво про посвідчення юридичного факту передачі Бухбіндеру С.Г. заяви-вимоги про повернення боргу від 22 червня 2011 року, зареєстрованого в реєстрі за № 925;
2) опис – вкладення до рекомендованого листа , що не містить візуалізацію дати відправлення.
Факт їх особистого створення підтвердила наданими до суду поясненнями у цивільній справі № 502/2386/13-ц, що засвідчила особистим підписом на довіреності представника та копії паспорта.
В подальшому, створені нею підроблені офіційні документи використала для заволодіння власністю Бухбіндер Сергія Гаріковича та Бухбіндер Олесі Володимирівни, а саме грішми на суму 67 695 доларів США (35 855 доларів США сума завданої матеріальної шкоди внаслідок виконання договору позики, що підтверджуються розписками Гурова О.С. і Гурової В.І. , та 31 840 доларів США – ціна стягнутої за нотаріальним виконавчим написом квартири за адресою : м. Одеса, вул. Варненська, б.19, корп.4, кв. 9). Підробка офіційних документів з метою створення підстав для виконання незаконної нотаріальної дії-виконавчого напису, та забезпечення захисту у суді є складом кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України.

На підставі вище викладеного, відповідно до ст.18, ч.4 ст.358, ч.3 ст. 365-2, КК України, ст. ст.60,214 КПК України, прошсимо:
1. Внести відомості про вчинення кримінального правопорушення, склад якого передбачено ч.4 ст. 358 КК України відносно приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Харитонової Тетяни Євгенівни до ЄРДР, та розпочати досудове слідство.
2. Внести відомості про вчинення кримінального правопорушення, склад якого передбачено ч.3 ст. 365-2 КК України відносно приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Харитонової Тетяни Євгенівни до ЄРДР, та розпочати досудове слідство.
3. Про результати розгляду цієї заяви поінформувати невідкладно.