ДОН КІХОТ БІЛЯЇВЩИНИ

Беляевские "донкихоты"

Беляевские «донкихоты»

Що ховає за маскою боротьби із псевдо — рейдерами екс-директор ТОВ «Одесарибгосп» Петро Дмитрук?

Я довго мовчала, намагаючись не реагувати на випади не зовсім адекватних опонентів у справі ТОВ «Одесарибгосп». Намагалася працювати у виключно юридичній площині, захищаючи майно підприємства від рейдерів.
Однак покликання правозахисника, події 18 червня 2016 року , ризик для життя і здоров’я людей, які зараз знаходяться на рибгоспі, фізичне насильство до мене та моїх колег примушують невідкладно реагувати. Реагувати по- одеськи : у іронічному стилі.

З огляду на типову для Одеси проституційованість інтернет-журналістів, і, як виявилося, офіційної прес-служби ГУНП в Одеській області, які до того ж явно не відпрацьовують свої гонорари навіть разом взяті, я вирішила проявити свій талант писаки.

Розпочну з того, що в 2014 році Олександр Лапчик, будучи успішним підприємцем, що здійснював виробництво та реалізацію шкіргалантереї, отримав пропозицію від свого рідного дядька Петра Дмитрука на придбання 50 % активів ТОВ «Одесарибгосп» за 100 тис доларів США.
Підприємство знаходилося в стані банкрутства. Було повністю знекровлено ТОВ «Бестіс Систем» (комерційна структура Олександра Пресмана). Перебувало у плачевному стані: арештовані рахунки; борги по електроенергії, зростання податкового боргу, програні судові справи тощо.
Не так із підприємницької точки зору, як із поваги до дядька , піддавшись його вмовлянням, Олександр Лапчик погодився придбати частину підприємства.
Дав Петру Дмитруку 70 тисяч доларів США готівкою в якості оплати за 50 % уставного капіталу. Решту 30 тисяч інвестував у будівництво споруди на території ТОВ «Одесарибгосп». Факт передачі грошей забезпечено доказово, неодноразово підтверджувався Петром Дмитруком та його сином Олександром Дмитруком.
В результаті передачі грошей було оформлене право власності на частку уставного капіталу. Розпочалася спільна господарська діяльність.

У серпні 2015 Олександр Лапчик , Петро Дмитрук звернулися до мене як до юриста з проханням допомогти в судах в боротьбі із рейдером -1 — ТОВ «Бестіс Систем», яке уклало із ДП «Укрриба» фіктивний договір зберігання державного майна №15/13 від 19.07.2013 року. Для мене, як для юриста, цікавість цього договору полягала в тому, що за 10 грн на місяць держава передала комерційній структурі під використання земельну ділянку, площею 716 га із спорудами у кількості 38 одиниць. За обслуговування майна , в тому числі і щодо електропостачання, усі борги «вішалися» на ТОВ «Одесарибгосп». Завдяки інтенсивній роботі, схему незаконного використання держмайна було поламано.
Перед цим, звісно, я увійшла в усі судові справи.
ГР «За всю Одесу!» здійснював повний громадський супровід процесів, що унеможливило корупційну складову в діяльності судів.
Згодом, процедуру привласнення майна ТОВ «Одесарибгосп» було припинено повністю. Відбулося усе лише за допомогою патріотичного активу, який ми залучали до проекту: мобілізовані АТО-шники, громадські активісти правозахисники, професійні юристи,- усі командою попрацювали на успішний результат.

Однак, після того, як ТОВ «Бестіс Систем» із ТОВ «Одесарибгосп» погнали, схему відкрили на загальнодержавному рівні, почалося найцікавіше. Від СУ ГУНП В Одеській області стало відомо, що ТОВ «Бестіс Систем» на підприємство впустив сам Петро Дмитрук (директор ТОВ «Одесарибгосп» до грудня 2015 року), отримавши від його засновників, із їх слів, грошову винагороду у розмірі 50 тис доларів США. Взявши гроші фактично із рук Олександра Пресмана, Петро Дмитрук 30 грудня 2014 року у статусі директора Товариства підписав угоду із ТОВ «Бестіс Систем», за якою до останнього відійшли важливі активи підприємства, як то насосна станція, що забезпечує функціонування гідроспоруд, та лінія електромереж. Внаслідок підписання договору «а-la» Дмитрук стало можливим дворічне перебування на території ТОВ «Одесарибгосп» незаконно господарюючого суб’єкту, який систематично отримував доходи від використання майна та землі, а усі боргові зобов’язання в регресному порядку переадресовував на ТОВ «Одесарибгосп».

Додатково зазначу, що без рішення загальних зборів засновників це зробити було не можливо. Наш Дон Кіхот умудрився.
Згодом Петро Дмитрук рік поспіль розіграватиме спектакль лютої ненависті до Олександра Пресмана і до створеної ним комерційної структури, яка забирає у чесного Дмитрука підприємство. Величатиме ГР «За всю Одесу!» за те, що зупинили рейдерство його підприємства. Цим викличе неабиякий гнів самого Пресмана. Останній навіть розбиратиметься із Дмитруком «своїми методами».
Для переконливості, Петро Дмитрук при АТОшниках, навіть привселюдно вдарить «вдаваного ворога», а в реальності партнера Сергія Пічехчи.
Але… Усе це виявиться грою. Грою, або шизофренічним перевтіленням Біляївського Дон Кіхота із банального директора — «кидали» в воюючого за своє підприємство директора – «сміливця».

Восхваляння нас, як і захоплюючий апофеоз боротьби з самим собою в дусі Сервантеса були не довгими. Це справа не прибуткова. А гроші знову виявилися потрібні.

Здійснивши ревізію підприємства у травні 2016 року нам вдалось встановити, що підприємство фактично розчленовано Дмитруком по шматках ще декількома «рейдерами». За таке брутальне розчленування Петро Дмитрук від «рейдерів» регулярно отримує доходи.
Наприклад, 16 га землі на 5-му км автошляху Біляївка — Яськи віддано під розробку нелегального кар’єру. Під прикриттям рекультивації із земель ТОВ «Одесарибгосп» вивезено піску на суму, що дорівнює біля 1,5 млн доларів США. Пісок продається. Частина «відкату» іде до кишені нашого Дон Кіхота.
Звісно нам про це говорити-зась.
Це ж не ваша,громадськість, справа. Але громадськість буває різною. «За всю Одесу!» виявились не із команди героїв Сервантеса.

Далі стало не менш цікаво.
Частину земельної ділянки біля адмінприміщень рибгоспу віддано «рейдеру-2»- ФГ «Віп-Агро» Валерія Прусакова, яке за 3 роки оренди не заплатило на рахунок ТОВ «Одесарибгосп» півкопійки.
Інше фермерське господарство «рейдера -3», що висмоктувало ресурси із ТОВ «Одесарибгосп» Петро Дмитрук оформив на свого сина -Олександра, за аналогічною схемою не сплачує орендодавцю будь-яку орендну плату. До того ж підприємство сина заборгувало за електроенергію 130 тисяч гривень, за які вимушено заплатив гроші «рейдер-4»- Олександр Лапчик.

Юрист – початківець знає, що для договорів оренди нерухомого майна обов’язковою є нотаріальна форма їх посвідчення. Однак ні ФГ «Віп- Агро», ні ФГ «Одесарибгосп» таких договорів не мають і ніколи не мали. Та до чого ж тут закон, коли є необхідність термінової реабілітації в обличчі готівкових донорів?

Звичайно, після ревізії усі паразитуючі на тілі ТОВ «Одесарибгосп» конвертаційні центри готівки Петра Дмитрука — звили.
А ще більше стала нестерпною діяльність АТОшників, що проходили реабілітацію на території ТОВ «Одесарибгосп», та його охороняли. Загострене почуття справедливості, яке зародилося під пострілами та вибухами на Сході України, слава Богу, не дало бійцям спокійно споглядати на таке зухвале пограбування скропленою кров’ю землі.
Красти не давали. Хлопці умудрилися відбити від корита імені Біляївського Дон Кіхота не лише Олександра Пресмана, а й зупинити усі кар’єри Біляївщини, де незаконно видобувають корисні копалини.
Цим самим стали на болючого мозоля посібників Дон Кіхота і його кредиторів.
Вихід у корумпованої до кісток місцевої влади , що десятиліттями не бачила факти походеньок Дон Кіхота був один — невідкладно декредитувати Олександра Лапчика, громадський рух «За всю Одесу!» та воїнів АТО за допомогою перших осіб ГУНП в Одеській області. У кращих традиціях народовбивці януковича, сфальшувати і якомога ширше розтиражувати в ЗМІ безперспективне кримінальне провадження. Ціль одна: налякати, щоб стихли.

18 червня 2016 року розпочалася увертюра Дон Кіхота.
Кишеньковий слідчий Біляївського ВП Ю. Сухий за заявою директора ФГ «Віп-Агро» (орендатор) Валерія Прусакова вносить відомості до ЄРДР про самоправство Олександра Лапчика. В цьому наклепі партнером заявника виступає той самий дядько — Петро Дмиртук, який отримавши від племінника Лапчика 70 000 доларів готівки за членство в ТОВ «Одесарибгосп», грішми не обмежився. Вирішив заробити в котрий раз на конфлікті «рейдерів» , в цей раз об’єднавшись із Прусаковим. Переконана, що так звану «орендну плату», яку не отримує рибгосп від Прусакова, протягом трьох років успішно кладе собі до кишені Петро Дмитрук.
Тому в даному випадку, дядько вирішив зберегти джерело доходів, залишивши при цьому обабіч інтереси ТОВ «Одесарибгосп» . До того ж випала нагода позбавитись незручного племінника Олександра, гроші якого закінчились, а жити, як то кажуть, за щось треба і далі.

При реалізації сценарію «Саджаймо Лапчика заради Дон Кіхота», Петро Дмитрук не знайшов іншого способу, як підставити під кримінал свого сина — Олександра Дмитрука.
Останній, діючи в угоду батька та його грошовитих кредиторів, одноосібно приймає рішення про звільнення першого заступника Олександра Лапчика, що став перешкодою в отриманні грошей для сім’ї під гарантії рибгоспу. Це рішення Дон Кіхот молодший розсилає по усіх державних установах. І це при тому, що звільнення першого заступника директора є виключними повноваженнями Загальних зборів членів ТОВ «Одесарибгосп», а привласнення повноважень вищого органу — кримінально – караним діянням. Таким чином, відбулася не просто фальсифікація матеріалів кримінального провадження щодо Лапчика, але і створено безприцидентну доказову базу у злочинів проти його (Лапчика) власності.

Сьогодні кредитори Дон Кіхота, що вигодовувались на тілі ТОВ «Одесарибгосп», намагаються врятуватися від генерального прибирання на підприємстві виливанням бруду на мене — Неонілу Ткаченко, на Андрія Сидоренка, на Олександра Лапчика, на Валерія Шашкіна, та на воїнів АТО. До цього пацючачого писку долучився ще й т.в.о. заступника начальника ГУНП Сергій Махотін.

Тандемний писк сепаратистських сайтів утікача Ігоря Маркова, мера сепаратиста Геннадія Трухавнова та офіційного сайту ГУНП в Одеській області для мене особисто звучить комічно, і, якось, зовсім не переконливо.
Кожен думаючий здійснить для себе один висновок: щось аж занадто часто Дмитрука рейдерують. Може досить у рейдерів безповоротно брати гроші під гарантії ТОВ «Одесарибгосп»? Менше нападатимуть?

Вражаючий хор тотальної пацючачої брехні із висоти українського патріотичного і правового польоту звучить і виглядає комічно : Дон Кіхот десь із-під плінтуса Ігоря Маркова, Олександра Пресмана та Геннадія Труханова кричить, що відносно нас порушені кримінальні провадження і «поліція має із нами розібратися».
Так і хочеться відповісти:БОРОТЬБА З ВІТРЯКАМИ.
В усі часи кримінальні провадження влада ініційовувала до найкращих дисидентів. Перебувати в одній площині із інакомислячими для кожного із нас – честь, а не страх і приниження.

При цьому за наявності інстинкту самозбереження, Біляївський Дон Кіхот мусить усвідомити, що до офісу Громадського руху «За всю Одесу!», разом із побитими дітьми і дружинами, із перетиснутими від наручників руками, проламаними головами зі слідами прикладів справжнього криміналітету, у якого він знову бере гроші з «общака», їздити не варто.
Навіть таким артистичним героям Сервантеса двері тут більше не відкриють.

«За всю Одесу!»

На ту же тему
Поделитесь своим мнением

Пожалуйста, зарегистрируйтесь, чтобы комментировать.

"За всю Одессу!" © 2018 ·   Войти   · Тема сайта и техподдержка от GoodwinPress Наверх